| | |
| юртува́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути в збудженому стані, хвилюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | юртува́тися, юртува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | юрту́ймося, юрту́ймось |
| 2 особа | юрту́йся, юрту́йсь | юрту́йтеся, юрту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юртува́тимуся, юртува́тимусь | юртува́тимемося, юртува́тимемось, юртува́тимемся |
| 2 особа | юртува́тимешся | юртува́тиметеся, юртува́тиметесь |
| 3 особа | юртува́тиметься | юртува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | юрту́юся, юрту́юсь | юрту́ємося, юрту́ємось, юрту́ємся |
| 2 особа | юрту́єшся | юрту́єтеся, юрту́єтесь |
| 3 особа | юрту́ється | юрту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| юрту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | юртува́вся, юртува́всь | юртува́лися, юртува́лись |
| жін. р. | юртува́лася, юртува́лась |
| сер. р. | юртува́лося, юртува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| юртува́вшись |
