| юсти́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | юсти́рний | юсти́рна | юсти́рне | юсти́рні |
| родовий | юсти́рного | юсти́рної | юсти́рного | юсти́рних |
| давальний | юсти́рному | юсти́рній | юсти́рному | юсти́рним |
| знахідний | юсти́рний, юсти́рного | юсти́рну | юсти́рне | юсти́рні, юсти́рних |
| орудний | юсти́рним | юсти́рною | юсти́рним | юсти́рними |
| місцевий | на/в юсти́рному, юсти́рнім | на/в юсти́рній | на/в юсти́рному, юсти́рнім | на/в юсти́рних |