юсто́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | юсто́ваний | юсто́вана | юсто́ване | юсто́вані |
родовий | юсто́ваного | юсто́ваної | юсто́ваного | юсто́ваних |
давальний | юсто́ваному | юсто́ваній | юсто́ваному | юсто́ваним |
знахідний | юсто́ваний | юсто́вану | юсто́ване | юсто́вані |
орудний | юсто́ваним | юсто́ваною | юсто́ваним | юсто́ваними |
місцевий | на/в юсто́ваному, юсто́ванім | на/в юсто́ваній | на/в юсто́ваному, юсто́ванім | на/в юсто́ваних |