| юстува́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | юстува́льний | юстува́льна | юстува́льне | юстува́льні |
| родовий | юстува́льного | юстува́льної | юстува́льного | юстува́льних |
| давальний | юстува́льному | юстува́льній | юстува́льному | юстува́льним |
| знахідний | юстува́льний, юстува́льного | юстува́льну | юстува́льне | юстува́льні, юстува́льних |
| орудний | юстува́льним | юстува́льною | юстува́льним | юстува́льними |
| місцевий | на/в юстува́льному, юстува́льнім | на/в юстува́льній | на/в юстува́льному, юстува́льнім | на/в юстува́льних |