| щасти́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ітися на щастя, на успіх кому-небудь; удаватися, везти) | ||
| Інфінітив | щасти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | щасти́тиме | |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | щасти́ть | |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ||
| жін. р. | ||
| сер. р. | щасти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||