| ще́плення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ще́плення | ще́плення |
| родовий | ще́плення | ще́плень |
| давальний | ще́пленню | ще́пленням |
| знахідний | ще́плення | ще́плення |
| орудний | ще́пленням | ще́пленнями |
| місцевий | на/у ще́пленні, ще́пленню | на/у ще́пленнях |
| кличний | ще́плення* | ще́плення* |