| щетинува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щетинува́тий | щетинува́та | щетинува́те | щетинува́ті |
| родовий | щетинува́того | щетинува́тої | щетинува́того | щетинува́тих |
| давальний | щетинува́тому | щетинува́тій | щетинува́тому | щетинува́тим |
| знахідний | щетинува́тий, щетинува́того | щетинува́ту | щетинува́те | щетинува́ті, щетинува́тих |
| орудний | щетинува́тим | щетинува́тою | щетинува́тим | щетинува́тими |
| місцевий | на/у щетинува́тому, щетинува́тім | на/у щетинува́тій | на/у щетинува́тому, щетинува́тім | на/у щетинува́тих |
| [рідко] | ||||