щу́рити – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | щу́рити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | щу́рмо | |
2 особа | щур | щу́рте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | щу́ритиму | щу́ритимемо, щу́ритимем |
2 особа | щу́ритимеш | щу́ритимете |
3 особа | щу́ритиме | щу́ритимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | щу́рю | щу́римо, щу́рим |
2 особа | щу́риш | щу́рите |
3 особа | щу́рить | щу́рять |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
щу́рячи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | щу́рив | щу́рили |
жін. р. | щу́рила | |
сер. р. | щу́рило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
щу́ривши | ||
[рідко] |