| ціди́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ціди́тися, ціди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ціди́тиметься | ціди́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ці́диться | ці́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ці́дячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ціди́вся, ціди́всь | ціди́лися, ціди́лись |
| жін. р. | ціди́лася, ціди́лась | |
| сер. р. | ціди́лося, ціди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ціди́вшись | ||