| ці́лісний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ці́лісний | ці́лісна | ці́лісне | ці́лісні |
| родовий | ці́лісного | ці́лісної | ці́лісного | ці́лісних |
| давальний | ці́лісному | ці́лісній | ці́лісному | ці́лісним |
| знахідний | ці́лісний, ці́лісного | ці́лісну | ці́лісне | ці́лісні, ці́лісних |
| орудний | ці́лісним | ці́лісною | ці́лісним | ці́лісними |
| місцевий | на/у ці́лісному, ці́ліснім | на/у ці́лісній | на/у ці́лісному, ці́ліснім | на/у ці́лісних |