| ца́плений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ца́плений | ца́плена | ца́плене | ца́плені |
| родовий | ца́пленого | ца́пленої | ца́пленого | ца́плених |
| давальний | ца́пленому | ца́пленій | ца́пленому | ца́пленим |
| знахідний | ца́плений | ца́плену | ца́плене | ца́плені |
| орудний | ца́пленим | ца́пленою | ца́пленим | ца́пленими |
| місцевий | на/у ца́пленому, ца́пленім | на/у ца́пленій | на/у ца́пленому, ца́пленім | на/у ца́плених |
| [розм.] | ||||