| | |
| біси́рувати – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | біси́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | біси́руймо |
| 2 особа | біси́руй | біси́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | біси́руватиму | біси́руватимемо, біси́руватимем |
| 2 особа | біси́руватимеш | біси́руватимете |
| 3 особа | біси́руватиме | біси́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | біси́рую | біси́руємо, біси́руєм |
| 2 особа | біси́руєш | біси́руєте |
| 3 особа | біси́рує | біси́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| біси́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | біси́рував | біси́рували |
| жін. р. | біси́рувала |
| сер. р. | біси́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| біси́рувавши |
