цвітко́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цвітко́ваний | цвітко́вана | цвітко́ване | цвітко́вані |
родовий | цвітко́ваного | цвітко́ваної | цвітко́ваного | цвітко́ваних |
давальний | цвітко́ваному | цвітко́ваній | цвітко́ваному | цвітко́ваним |
знахідний | цвітко́ваний, цвітко́ваного | цвітко́вану | цвітко́ване | цвітко́вані, цвітко́ваних |
орудний | цвітко́ваним | цвітко́ваною | цвітко́ваним | цвітко́ваними |
місцевий | на/у цвітко́ваному, цвітко́ванім | на/у цвітко́ваній | на/у цвітко́ваному, цвітко́ванім | на/у цвітко́ваних |
[рідко] |