| | |
| цвіцькува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (соромити, неславити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цвіцькува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цвіцьку́ймо |
| 2 особа | цвіцьку́й | цвіцьку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цвіцькува́тиму | цвіцькува́тимемо, цвіцькува́тимем |
| 2 особа | цвіцькува́тимеш | цвіцькува́тимете |
| 3 особа | цвіцькува́тиме | цвіцькува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цвіцьку́ю | цвіцьку́ємо, цвіцьку́єм |
| 2 особа | цвіцьку́єш | цвіцьку́єте |
| 3 особа | цвіцьку́є | цвіцьку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цвіцьку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цвіцькува́в | цвіцькува́ли |
| жін. р. | цвіцькува́ла |
| сер. р. | цвіцькува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цвіцькува́вши |
