| центрови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | центрови́к | центровики́ |
| родовий | центровика́ | центровикі́в |
| давальний | центровико́ві, центровику́ | центровика́м |
| знахідний | центровика́ | центровикі́в |
| орудний | центровико́м | центровика́ми |
| місцевий | на/у центровико́ві, центровику́ | на/у центровика́х |
| кличний | центровику́ | центровики́ |
| [розм.] |