| | |
| церемо́нитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | церемо́нитися, церемо́нитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | церемо́ньмося, церемо́ньмось |
| 2 особа | церемо́нься | церемо́ньтеся, церемо́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | церемо́нитимуся, церемо́нитимусь | церемо́нитимемося, церемо́нитимемось, церемо́нитимемся |
| 2 особа | церемо́нитимешся | церемо́нитиметеся, церемо́нитиметесь |
| 3 особа | церемо́нитиметься | церемо́нитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | церемо́нюся, церемо́нюсь | церемо́нимося, церемо́нимось, церемо́нимся |
| 2 особа | церемо́нишся | церемо́нитеся, церемо́нитесь |
| 3 особа | церемо́ниться | церемо́няться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| церемо́нячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | церемо́нився, церемо́нивсь | церемо́нилися, церемо́нились |
| жін. р. | церемо́нилася, церемо́нилась |
| сер. р. | церемо́нилося, церемо́нилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| церемо́нившись |
