| бі́сячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бі́сячий | бі́сяча | бі́сяче | бі́сячі |
| родовий | бі́сячого | бі́сячої | бі́сячого | бі́сячих |
| давальний | бі́сячому | бі́сячій | бі́сячому | бі́сячим |
| знахідний | бі́сячий, бі́сячого | бі́сячу | бі́сяче | бі́сячі, бі́сячих |
| орудний | бі́сячим | бі́сячою | бі́сячим | бі́сячими |
| місцевий | на/у бі́сячому, бі́сячім | на/у бі́сячій | на/у бі́сячому, бі́сячім | на/у бі́сячих |