| цуценя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цуценя́чий | цуценя́ча | цуценя́че | цуценя́чі |
| родовий | цуценя́чого | цуценя́чої | цуценя́чого | цуценя́чих |
| давальний | цуценя́чому | цуценя́чій | цуценя́чому | цуценя́чим |
| знахідний | цуценя́чий, цуценя́чого | цуценя́чу | цуценя́че | цуценя́чі, цуценя́чих |
| орудний | цуценя́чим | цуценя́чою | цуценя́чим | цуценя́чими |
| місцевий | на/у цуценя́чому, цуценя́чім | на/у цуценя́чій | на/у цуценя́чому, цуценя́чім | на/у цуценя́чих |