| хімі́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | хімі́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хімі́чімо, хімі́чім | |
| 2 особа | хімі́чи | хімі́чіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хімі́чу | хімі́чимо, хімі́чим |
| 2 особа | хімі́чиш | хімі́чите |
| 3 особа | хімі́чить | хімі́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | хімі́чив | хімі́чили |
| жін.р. | хімі́чила | |
| сер.р. | хімі́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| хімі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| хімі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| хімі́чивши | ||