| хабарува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | хабарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хабару́ймо | |
| 2 особа | хабару́й | хабару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хабарува́тиму | хабарува́тимемо, хабарува́тимем |
| 2 особа | хабарува́тимеш | хабарува́тимете |
| 3 особа | хабарува́тиме | хабарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хабару́ю | хабару́ємо, хабару́єм |
| 2 особа | хабару́єш | хабару́єте |
| 3 особа | хабару́є | хабару́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хабару́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хабарува́в | хабарува́ли |
| жін. р. | хабарува́ла | |
| сер. р. | хабарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хабарува́вши | ||