| | |
| хатува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хатува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хату́ймо |
| 2 особа | хату́й | хату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хатува́тиму | хатува́тимемо, хатува́тимем |
| 2 особа | хатува́тимеш | хатува́тимете |
| 3 особа | хатува́тиме | хатува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | хату́ю | хату́ємо, хату́єм |
| 2 особа | хату́єш | хату́єте |
| 3 особа | хату́є | хату́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хату́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хатува́в | хатува́ли |
| жін. р. | хатува́ла |
| сер. р. | хатува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| хато́ваний |
| Безособова форма |
| хато́вано |
| Дієприслівник |
| хатува́вши |
