| | | | |
| хлоп’я́куватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | хлоп’я́куватий | хлоп’я́кувата | хлоп’я́кувате | хлоп’я́куваті |
| родовий | хлоп’я́куватого | хлоп’я́куватої | хлоп’я́куватого | хлоп’я́куватих |
| давальний | хлоп’я́куватому | хлоп’я́куватій | хлоп’я́куватому | хлоп’я́куватим |
| знахідний | хлоп’я́куватий, хлоп’я́куватого | хлоп’я́кувату | хлоп’я́кувате | хлоп’я́куваті, хлоп’я́куватих |
| орудний | хлоп’я́куватим | хлоп’я́куватою | хлоп’я́куватим | хлоп’я́куватими |
| місцевий | на/у хлоп’я́куватому, хлоп’я́куватім | на/у хлоп’я́куватій | на/у хлоп’я́куватому, хлоп’я́куватім | на/у хлоп’я́куватих |
