хоті́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | хоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | хоті́мо, хоті́м | |
2 особа | хоти́ | хоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хоті́тиму | хоті́тимемо, хоті́тимем |
2 особа | хоті́тимеш | хоті́тимете |
3 особа | хоті́тиме | хоті́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | хо́чу | хо́чемо, хо́чем |
2 особа | хо́чеш, хоч | хо́чете, хо́чте |
3 особа | хо́че | хо́чуть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
хотячи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | хоті́в | хоті́ли |
жін. р. | хоті́ла | |
сер. р. | хоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
хоті́вши | ||
[форми ‘хоч’, ‘хочте’ є розмовними] |