| | |
| уінти́мнитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уінти́мнитися, уінти́мнитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уінти́мнімося, уінти́мнімось, уінти́мнімся |
| 2 особа | уінти́мнися, уінти́мнись | уінти́мніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уінти́мнюся, уінти́мнюсь | уінти́мнимося, уінти́мнимось, уінти́мнимся |
| 2 особа | уінти́мнишся | уінти́мнитеся, уінти́мнитесь |
| 3 особа | уінти́мниться | уінти́мняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уінти́мнився, уінти́мнивсь | уінти́мнилися, уінти́мнились |
| жін.р. | уінти́мнилася, уінти́мнилась |
| сер.р. | уінти́мнилося, уінти́мнилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уінти́мнившись |
