| | |
| уінти́мнюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уінти́мнюватися, уінти́мнюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уінти́мнюватиметься | уінти́мнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уінти́мнюється | уінти́мнюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уінти́мнюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уінти́мнювався, уінти́мнювавсь | уінти́мнювалися, уінти́мнювались |
| жін. р. | уінти́мнювалася, уінти́мнювалась |
| сер. р. | уінти́мнювалося, уінти́мнювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уінти́мнювавшись |
