| | |
| уїжджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (долати якусь відстань) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уїжджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уїжджа́ймо |
| 2 особа | уїжджа́й | уїжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уїжджа́тиму | уїжджа́тимемо, уїжджа́тимем |
| 2 особа | уїжджа́тимеш | уїжджа́тимете |
| 3 особа | уїжджа́тиме | уїжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уїжджа́ю | уїжджа́ємо, уїжджа́єм |
| 2 особа | уїжджа́єш | уїжджа́єте |
| 3 особа | уїжджа́є | уїжджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уїжджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уїжджа́в | уїжджа́ли |
| жін. р. | уїжджа́ла |
| сер. р. | уїжджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уїжджа́вши |
