| уїзни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уїзни́й | уїзна́ | уїзне́ | уїзні́ |
| родовий | уїзно́го | уїзно́ї | уїзно́го | уїзни́х |
| давальний | уїзно́му | уїзні́й | уїзно́му | уїзни́м |
| знахідний | уїзни́й, уїзно́го | уїзну́ | уїзне́ | уїзні́, уїзни́х |
| орудний | уїзни́м | уїзно́ю | уїзни́м | уїзни́ми |
| місцевий | на/в уїзно́му, уїзні́м | на/в уїзні́й | на/в уїзно́му, уїзні́м | на/в уїзни́х |