| | |
| убіли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убіли́тися, убіли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убілі́мося, убілі́мось, убілі́мся |
| 2 особа | убіли́ся, убіли́сь | убілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убілю́ся, убілю́сь | убілимо́ся, убілимо́сь, убіли́мся |
| 2 особа | убіли́шся | убілите́ся, убілите́сь |
| 3 особа | убіли́ться | убіля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | убіли́вся, убіли́всь | убіли́лися, убіли́лись |
| жін.р. | убіли́лася, убіли́лась |
| сер.р. | убіли́лося, убіли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убіли́вшись |
