убезпе́чення1 – іменник середнього роду | ||
(запевнення, заспокоєння) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | убезпе́чення | |
родовий | убезпе́чення | |
давальний | убезпе́ченню | |
знахідний | убезпе́чення | |
орудний | убезпе́ченням | |
місцевий | на/в убезпе́ченні, убезпе́ченню | |
кличний | убезпе́чення* | |
[рідко] |