| уби́ваний1 – дієприкметник | ||||
| (який забивають всередину) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уби́ваний | уби́вана | уби́ване | уби́вані |
| родовий | уби́ваного | уби́ваної | уби́ваного | уби́ваних |
| давальний | уби́ваному | уби́ваній | уби́ваному | уби́ваним |
| знахідний | уби́ваний, уби́ваного | уби́вану | уби́ване | уби́вані, уби́ваних |
| орудний | уби́ваним | уби́ваною | уби́ваним | уби́ваними |
| місцевий | на/в уби́ваному, уби́ванім | на/в уби́ваній | на/в уби́ваному, уби́ванім | на/в уби́ваних |