| ублаготвори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ублаготвори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ублаготворі́мо, ублаготворі́м | |
| 2 особа | ублаготвори́ | ублаготворі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ублаготворю́ | ублаготворимо́, ублаготвори́м |
| 2 особа | ублаготвори́ш | ублаготворите́ |
| 3 особа | ублаготвори́ть | ублаготворя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ублаготвори́в | ублаготвори́ли |
| жін.р. | ублаготвори́ла | |
| сер.р. | ублаготвори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ублаготвори́вши | ||