| | |
| ублаготвори́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ублаготвори́тися, ублаготвори́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ублаготворі́мося, ублаготворі́мось, ублаготворі́мся |
| 2 особа | ублаготвори́ся, ублаготвори́сь | ублаготворі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ублаготворю́ся, ублаготворю́сь | ублаготворимо́ся, ублаготворимо́сь, ублаготвори́мся |
| 2 особа | ублаготвори́шся | ублаготворите́ся, ублаготворите́сь |
| 3 особа | ублаготвори́ться | ублаготворя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ублаготвори́вся, ублаготвори́всь | ублаготвори́лися, ублаготвори́лись |
| жін.р. | ублаготвори́лася, ублаготвори́лась |
| сер.р. | ублаготвори́лося, ублаготвори́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ублаготвори́вшись |
