| убогоду́хий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | убогоду́хий | убогоду́ха | убогоду́хе | убогоду́хі |
| родовий | убогоду́хого | убогоду́хої | убогоду́хого | убогоду́хих |
| давальний | убогоду́хому | убогоду́хій | убогоду́хому | убогоду́хим |
| знахідний | убогоду́хий, убогоду́хого | убогоду́ху | убогоду́хе | убогоду́хі, убогоду́хих |
| орудний | убогоду́хим | убогоду́хою | убогоду́хим | убогоду́хими |
| місцевий | на/в убогоду́хому, убогоду́хім | на/в убогоду́хій | на/в убогоду́хому, убогоду́хім | на/в убогоду́хих |