| уборони́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (захистити) | ||
| Інфінітив | уборони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убороні́мо, убороні́м | |
| 2 особа | уборони́ | убороні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убороню́ | уборо́нимо, уборо́ним |
| 2 особа | уборо́ниш | уборо́ните |
| 3 особа | уборо́нить | уборо́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уборони́в | уборони́ли |
| жін.р. | уборони́ла | |
| сер.р. | уборони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уборони́вши | ||