| ув’я́зуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ув’я́зуваний | ув’я́зувана | ув’я́зуване | ув’я́зувані |
| родовий | ув’я́зуваного | ув’я́зуваної | ув’я́зуваного | ув’я́зуваних |
| давальний | ув’я́зуваному | ув’я́зуваній | ув’я́зуваному | ув’я́зуваним |
| знахідний | ув’я́зуваний, ув’я́зуваного | ув’я́зувану | ув’я́зуване | ув’я́зувані, ув’я́зуваних |
| орудний | ув’я́зуваним | ув’я́зуваною | ув’я́зуваним | ув’я́зуваними |
| місцевий | на/в ув’я́зуваному, ув’я́зуванім | на/в ув’я́зуваній | на/в ув’я́зуваному, ув’я́зуванім | на/в ув’я́зуваних |