| ув’я́зувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (зв’язуючи, вплітати у щось) | ||
| Інфінітив | ув’я́зувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ув’я́зуймо | |
| 2 особа | ув’я́зуй | ув’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ув’я́зуватиму | ув’я́зуватимемо, ув’я́зуватимем |
| 2 особа | ув’я́зуватимеш | ув’я́зуватимете |
| 3 особа | ув’я́зуватиме | ув’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ув’я́зую | ув’я́зуємо, ув’я́зуєм |
| 2 особа | ув’я́зуєш | ув’я́зуєте |
| 3 особа | ув’я́зує | ув’я́зують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ув’я́зуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ув’я́зував | ув’я́зували |
| жін. р. | ув’я́зувала | |
| сер. р. | ув’я́зувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ув’я́зуваний | ||
| Безособова форма | ||
| ув’я́зувано | ||
| Дієприслівник | ||
| ув’я́зувавши | ||