| | |
| ув’я́зувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (зв’язуючи, вплітати у щось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ув’я́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ув’я́зуймо |
| 2 особа | ув’я́зуй | ув’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ув’я́зуватиму | ув’я́зуватимемо, ув’я́зуватимем |
| 2 особа | ув’я́зуватимеш | ув’я́зуватимете |
| 3 особа | ув’я́зуватиме | ув’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ув’я́зую | ув’я́зуємо, ув’я́зуєм |
| 2 особа | ув’я́зуєш | ув’я́зуєте |
| 3 особа | ув’я́зує | ув’я́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ув’я́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ув’я́зував | ув’я́зували |
| жін. р. | ув’я́зувала |
| сер. р. | ув’я́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ув’я́зуваний |
| Безособова форма |
| ув’я́зувано |
| Дієприслівник |
| ув’я́зувавши |
