| увілля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увілля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увілля́ймо | |
| 2 особа | увілля́й | увілля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увілля́ю | увілля́ємо, увілля́єм |
| 2 особа | увілля́єш | увілля́єте |
| 3 особа | увілля́є | увілля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увілля́в | увілля́ли |
| жін.р. | увілля́ла | |
| сер.р. | увілля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| увілля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| увілля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| увілля́вши | ||