| | |
| увільни́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увільни́тися, увільни́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увільні́мося, увільні́мось, увільні́мся |
| 2 особа | увільни́ся, увільни́сь | увільні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увільню́ся, увільню́сь | увільнимо́ся, увільнимо́сь, увільни́мся |
| 2 особа | увільни́шся | увільните́ся, увільните́сь |
| 3 особа | увільни́ться | увільня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | увільни́вся, увільни́всь | увільни́лися, увільни́лись |
| жін.р. | увільни́лася, увільни́лась |
| сер.р. | увільни́лося, увільни́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увільни́вшись |
