| | |
| увірва́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відокремитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увірва́тися, увірва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увірві́мося, увірві́мось, увірві́мся |
| 2 особа | увірви́ся, увірви́сь | увірві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увірву́ся, увірву́сь | увірвемо́ся, увірвемо́сь, увірве́мся |
| 2 особа | увірве́шся | увірвете́ся, увірвете́сь |
| 3 особа | увірве́ться | увірву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | увірва́вся, увірва́всь | увірва́лися, увірва́лись |
| жін.р. | увірва́лася, увірва́лась |
| сер.р. | увірва́лося, увірва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увірва́вшись |
