| уві́рувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уві́рувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уві́руймо | |
| 2 особа | уві́руй | уві́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́рую | уві́руємо, уві́руєм |
| 2 особа | уві́руєш | уві́руєте |
| 3 особа | уві́рує | уві́рують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уві́рував | уві́рували |
| жін.р. | уві́рувала | |
| сер.р. | уві́рувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́руваний | ||
| Безособова форма | ||
| уві́рувано | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́рувавши | ||