| | |
| ува́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ува́люватися, ува́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ува́люймося, ува́люймось |
| 2 особа | ува́люйся, ува́люйсь | ува́люйтеся, ува́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ува́люватимуся, ува́люватимусь | ува́люватимемося, ува́люватимемось, ува́люватимемся |
| 2 особа | ува́люватимешся | ува́люватиметеся, ува́люватиметесь |
| 3 особа | ува́люватиметься | ува́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ува́лююся, ува́лююсь | ува́люємося, ува́люємось, ува́люємся |
| 2 особа | ува́люєшся | ува́люєтеся, ува́люєтесь |
| 3 особа | ува́люється | ува́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ува́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ува́лювався, ува́лювавсь | ува́лювалися, ува́лювались |
| жін. р. | ува́лювалася, ува́лювалась |
| сер. р. | ува́лювалося, ува́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ува́лювавшись |
