| | |
| увере́ди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увере́ди́тися, увере́ди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увереді́мося, увереді́мось, увереді́мся, увере́дьмося, увере́дьмось |
| 2 особа | увереди́ся, увереди́сь, увере́дься | увереді́ться, увере́дьтеся, увере́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увере́джу́ся, увере́джу́сь | увере́димося, увере́димось, увере́димся |
| 2 особа | увере́дишся | увере́дитеся, увере́дитесь |
| 3 особа | увере́диться | увере́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | увере́ди́вся, увере́ди́всь | увере́ди́лися, увере́ди́лись |
| жін.р. | увере́ди́лася, увере́ди́лась |
| сер.р. | увере́ди́лося, увере́ди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увере́ди́вшись |
