| | |
| уви́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уви́джуватися, уви́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уви́джуймося, уви́джуймось |
| 2 особа | уви́джуйся, уви́джуйсь | уви́джуйтеся, уви́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уви́джуватимуся, уви́джуватимусь | уви́джуватимемося, уви́джуватимемось, уви́джуватимемся |
| 2 особа | уви́джуватимешся | уви́джуватиметеся, уви́джуватиметесь |
| 3 особа | уви́джуватиметься | уви́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уви́джуюся, уви́джуюсь | уви́джуємося, уви́джуємось, уви́джуємся |
| 2 особа | уви́джуєшся | уви́джуєтеся, уви́джуєтесь |
| 3 особа | уви́джується | уви́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уви́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уви́джувався, уви́джувавсь | уви́джувалися, уви́джувались |
| жін. р. | уви́джувалася, уви́джувалась |
| сер. р. | уви́джувалося, уви́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уви́джувавшись |
