| увира́знити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увира́знити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увира́знімо, увира́знім | |
| 2 особа | увира́зни | увира́зніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увира́зню | увира́знимо, увира́зним |
| 2 особа | увира́зниш | увира́зните |
| 3 особа | увира́знить | увира́знять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увира́знив | увира́знили |
| жін.р. | увира́знила | |
| сер.р. | увира́знило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| увира́знений | ||
| Безособова форма | ||
| увира́знено | ||
| Дієприслівник | ||
| увира́знивши | ||