| | |
| увира́знюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увира́знюватися, увира́знюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | увира́знюватиметься | увира́знюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | увира́знюється | увира́знюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увира́знюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увира́знювався, увира́знювавсь | увира́знювалися, увира́знювались |
| жін. р. | увира́знювалася, увира́знювалась |
| сер. р. | увира́знювалося, увира́знювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увира́знювавшись |
