| уви́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уви́тий | уви́та | уви́те | уви́ті |
| родовий | уви́того | уви́тої | уви́того | уви́тих |
| давальний | уви́тому | уви́тій | уви́тому | уви́тим |
| знахідний | уви́тий, уви́того | уви́ту | уви́те | уви́ті, уви́тих |
| орудний | уви́тим | уви́тою | уви́тим | уви́тими |
| місцевий | на/в уви́тому, уви́тім | на/в уви́тій | на/в уви́тому, уви́тім | на/в уви́тих |
| [розм.] | ||||