| | |
| увиха́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увиха́тися, увиха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увиха́ймося, увиха́ймось |
| 2 особа | увиха́йся, увиха́йсь | увиха́йтеся, увиха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увиха́тимуся, увиха́тимусь | увиха́тимемося, увиха́тимемось, увиха́тимемся |
| 2 особа | увиха́тимешся | увиха́тиметеся, увиха́тиметесь |
| 3 особа | увиха́тиметься | увиха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увиха́юся, увиха́юсь | увиха́ємося, увиха́ємось, увиха́ємся |
| 2 особа | увиха́єшся | увиха́єтеся, увиха́єтесь |
| 3 особа | увиха́ється | увиха́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увиха́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увиха́вся, увиха́всь | увиха́лися, увиха́лись |
| жін. р. | увиха́лася, увиха́лась |
| сер. р. | увиха́лося, увиха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увиха́вшись |
