| уво́лений – дієприкметник | ||||
| (виконаний, задоволений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уво́лений | уво́лена | уво́лене | уво́лені |
| родовий | уво́леного | уво́леної | уво́леного | уво́лених |
| давальний | уво́леному | уво́леній | уво́леному | уво́леним |
| знахідний | уво́леного, уво́лений | уво́лену | уво́лене | уво́лених, уво́лені |
| орудний | уво́леним | уво́леною | уво́леним | уво́леними |
| місцевий | на/в уво́леному, уво́ленім | на/в уво́леній | на/в уво́леному, уво́ленім | на/в уво́лених |