угамо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | угамо́ваний | угамо́вана | угамо́ване | угамо́вані |
родовий | угамо́ваного | угамо́ваної | угамо́ваного | угамо́ваних |
давальний | угамо́ваному | угамо́ваній | угамо́ваному | угамо́ваним |
знахідний | угамо́ваний, угамо́ваного | угамо́вану | угамо́ване | угамо́вані, угамо́ваних |
орудний | угамо́ваним | угамо́ваною | угамо́ваним | угамо́ваними |
місцевий | на/в угамо́ваному, угамо́ванім | на/в угамо́ваній | на/в угамо́ваному, угамо́ванім | на/в угамо́ваних |