| уга́чувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (робити гатку, силою встромляти) | ||
| Інфінітив | уга́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уга́чуймо | |
| 2 особа | уга́чуй | уга́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уга́чуватиму | уга́чуватимемо, уга́чуватимем |
| 2 особа | уга́чуватимеш | уга́чуватимете |
| 3 особа | уга́чуватиме | уга́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уга́чую | уга́чуємо, уга́чуєм |
| 2 особа | уга́чуєш | уга́чуєте |
| 3 особа | уга́чує | уга́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уга́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уга́чував | уга́чували |
| жін. р. | уга́чувала | |
| сер. р. | уга́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уга́чувавши | ||